Обухівський район — один з найскладніших для буріння свердловин на воду і водночас цікавих тим буровим організаціям, які творчо ставляться до своєї діяльності — працюючи в регіоні, можна поповнити знання про поведінку водоносних горизонтів, стикаючись із різними перешкодами у вигляді безводності на межах виклинювання, маловодообільності, повного поглинання за відсутності стійких порід. Зупинимося детальніше на гідрогеологічних особливостях району (тієї його частини, що цікавить з погляду наявності об'єктів будівництва).
Як згадувалося вище (опис лівобережної частини Вишгородського р-ну), складність геологічних умов пов'язана з геоморфологією регіону. Частина території від урізу води Дніпра до корінного берега по лінії Нещерів-Безрадичі-Романків-Підгірці–Лісники перебуває в межах правобережної тераси р. Дніпра, що характеризується перевідкладеними утвореннями алювіального походження. Під час виконання буріння свердловин необхідно враховувати ці чинники на будь-якій стадії — від вибору горизонту до конструкції споруди та методів буріння.
Розглянемо детально: Козин, Плюти, П'ятихатки, Романків, Підгірці, Українка. Єдиним на 100% захищеним від поверхневих забруднень і не пов'язаним з іншими вищезалягаючими є водоносний горизонт Юрських відкладів (байоський ярус), який поширений повсюдно. При цьому межа його відсутності виражена досить різко й добре простежується в західному напрямку (Нещерів-Романків-«Золоті ворота-1») та з півдня (Трипілля-Обухів). Свердловини, пробурені на нього, мають глибини 170-190 м, а під час буріння на суміщений із Перм'ю — і до 220-240 м. Води практично відповідають питним стандартам, але в деяких локальних місцях мають наявність сірководню, який з часом вивітрюється (Романків та Підгірці в р-ні Блакитного озера). Під час організації водопостачання з цього горизонту ми рекомендуємо буріння розвідувальної-випереджальної свердловини, особливо в Нещерові, Дмитровичах, Безрадичах та Романкові під корінним берегом; також за потреби отримання води понад 10 м3/год у районі Обухівського картонно-паперового комбінату. Вище за розрізом у цьому районі залягає Сеноманський водоносний горизонт. Глибини свердловин, пробурених на нього, коливаються незначно в межах 45-70 м, чого не можна сказати про якість води — від ідеальної, що відповідає світовим стандартам, до води, дані аналізів якої перевищують усі допустимі норми! Це пов'язано з тим, що деякі свердловини перебувають у зонах повністю розмитих верхніх водотривів, або їх незначної потужності — чорні Канівські глини 4-2 м не можуть з гарантією ізолювати горизонт від болотної води в заплаві Стугни та Сіверки, ну а з часом — фільтрату зі звалища. Вище і до поверхні залягають піщано-глинисто-мулисті відклади, через які йде прямий зв'язок з поверхневими водами з УСІМ БУКЕТОМ ТЕХНОГЕННИХ ЗАБРУДНЕНЬ! Жодних інших горизонтів, явно виражених на цій території, немає.
Другий підрайон — Обухів, Трипілля, Витачів, Гусачівка, Копачів, Малі та Великі Дмитровичі, Старі та Нові Безрадичі. Він перебуває в межах корінного берега, не зачепленого процесами діяльності річок, і тому має у своїй будові первісно сформовані водоносні горизонти. Практичне значення для буріння водозабірних свердловин має тут Бучацько-Канівський водоносний комплекс. Він достатньо водообільний і, незважаючи на не дуже задовільну якість води (перевищення за залізом), використовується повсюдно та експлуатується методом буріння свердловин на воду. Інші водоносні горизонти (Четвертинний водно-льодовиковий, Полтавський) з огляду на їх маломіцність та маловодообільність можуть експлуатуватися колодязями. Свердловини на Бучак тут мають глибини від 60-70 м (Копачів-Григорівка) до 120 м (Витачів-Стайки).