Майданчик під буріння свердловини бажано розміщувати в місці, максимально наближеному до точки вводу в будівлю (технічне приміщення).
Не рекомендується розміщення в підвалі, гаражі та ін., де висота стелі буде меншою за 3 метри. Це ускладнить виконання ремонту з часом за потреби (не дасть можливості встановити внутрішні фільтри).
Також буріння свердловини бажано виконувати на більш підвищеній ділянці. Це робиться з метою унеможливлення підтоплення паводковими водами.
Це загальні побажання щодо розміщення місця для буріння артезіанських свердловин, а також інших побутових і технічних свердловин на воду в Києві та Київській області.
Також іноді доводиться зважати на труднощі з розміщенням бурових установок для виконання робіт із буріння свердловини на воду та розміщенням матеріалів і допоміжного обладнання. Особливо це стосується тих випадків, коли необхідно пробурити свердловину на воду на Юрський водоносний горизонт або Сеноманський водоносний горизонт у межах Київської області.
Згідно з глибинами залягання цих водоносних горизонтів, а вони можуть становити:
Артезіанська свердловина на Юрський водоносний горизонт у межах:
- м.Київ - 270 - 390 м.
- смт.Козин - 190 - 220 м.
- с.Лісники - 220 - 280 м.
- м.Бровари - 290 - 320 м.
- м.Васильків - 160 - 170 м.
і, відповідно, буріння такої свердловини виконується у 3-4 колони з початковими діаметрами від 490 мм і фільтрами min діаметром 89 мм, можна уявити, яку кількість труб, цементу та бентонітової глини необхідно розмістити на будівельному майданчику.
Правильна організація робіт дасть можливість виконати буріння свердловини на Юрський водоносний горизонт без відступу від технології та запобіжить аварійним ситуаціям.
Аналогічно буріння артезіанської свердловини на Сеноманський водоносний горизонт може становити за глибинами і відповідно за матеріалами в межах Київської області та м.Києва:
- м.Київ - 100 - 150 м.
- Чапаївка - 75.0 м.
- Поділ - 100 м.
- Труханів ос. - 80.0 м.
- Осокорки - 75.0 - 85. м.
- м.Ірпінь 80.0 - 130.0 м.
- Канадське село - 70 - 95.0 м.
- с.В.Димерка - 200 - 250 м.
- м.Бровари - 160 - 180 м.
Також якщо простежити поведінку цього водоносного горизонту в бік занурення Дніпровсько-Донецької западини у напрямку Ніжин-Прилуки, то глибини Сеноман-Нижньокрейдового горизонту і відповідно буріння свердловин на воду становитиме 480-700 м.
У бік м.Житомира цей водоносний горизонт за м.Макарів повністю виклинюється, а найближчі свердловини на нього мають глибини в с.Сєвєринівка, Мотижин, Копилів близько 110.0 - 120.0 м.
Відповідно, для бурових робіт необхідна менша кількість матеріалів і можливе скорочення розмірів будівельного майданчика.
При бурінні свердловин на води Сеноманського водоносного горизонту в будь-якому разі необхідна конструкція свердловини мінімум у 2 колони, а при глибинах понад 180 м. до 3-4 колон з цементацією затрубного простору.
Свердловини на воду на Бучацький водоносний горизонт мають меншу глибину і відповідно є менш "матеріалоємними" та трудозатратними, але все одно для їхнього буріння необхідні нормальні умови з точки зору будівельного майданчика.
У цій статті порушено питання про буріння свердловин на Сеноманський водоносний горизонт у дві колони на лівому березі. У цьому регіоні, а саме в с.Погреби, с.Пухівка та ін., що розташовані в заплаві р.Десна, свердловини, які його експлуатують, справжні "артезіанські" - тобто мають дуже високі статичні рівні - навіть у багатьох спостерігається самовилив. (Артезіанська - свердловина із самовиливом води вище гирла свердловини, вперше пробурена у 19 столітті у Франції - у провінції Артуа, звідки й походить назва. У нас артезіанськими називають будь-які глибокі - це неправильно).
До питання розміщення водозабірної свердловини на ділянці також необхідно віднести і дотримання техніки безпеки. Не можна розміщувати свердловину як на період буріння, так і надалі під час експлуатації під Лініями електропередач, а також у безпосередній близькості від різних підземних комунікацій - газ, каналізація тощо.
Зважаючи на те, що більшість власників заміських будинків виконують буріння свердловин на воду на найближчі водоносні горизонти на невеликих ділянках (до 30 соток) і практично мають контакт меж із сусідами, при цьому необхідно узгоджувати розміщення свердловин і каналізацій, а також за можливості обирати такі конструкції свердловин, щоб після введення об'єкта в експлуатацію не було проблем (іноді практично нерозв'язних), пов'язаних з очищенням води, а також передбачити заходи щодо унеможливлення взаємовпливу свердловин на воду.
У будь-якому разі, при бурінні свердловини в Київській області та Києві необхідно пам'ятати і знати, що свердловина буриться один раз і назавжди. Тому з місцем буріння, водоносним горизонтом і конструкцією свердловини необхідно визначатися із залученням фахівців цього профілю - буріння свердловин на воду (див. Чому ми).
Іноді замовники ставлять питання про місце розташування свердловини з точки зору наявності або відсутності води (вочевидь, начитавшись в Інтернеті про "лозоходців" та "біолокацію"). У м.Києві та Київській області всі водоносні горизонти, за винятком районів, прилеглих до Житомирської та Черкаської областей, мають площинне поширення, і розміщення свердловини на воду можливе практично в будь-якому місці (за умови, що в цьому регіоні водоносний горизонт є і має запаси підземних вод). Це стосується Полтавського, Бучацького, Сеноманського, Юрського водоносних горизонтів.
Водоносний горизонт, приурочений до тріщинуватої зони гранітів (Українського кристалічного щита), має обмежений розвиток, і часто буває, що свердловини на відстані до 50 м. одна від одної виявляються безводними або навпаки з хорошим дебітом.
Для буріння таких свердловин використовують інші методи пошуку води (геофізика та ін.).
У таких випадках іноді перспективні точки під закладання експлуатаційних свердловин на воду опиняються на значній відстані від об'єкта водоспоживання і не можуть бути використані для водопостачання окремих ділянок, оскільки неможливо організувати комунікації та обслуговування (водопровід та енергопостачання).