Розглядаючи використання водоносних горизонтів для централізованого господарсько-питного водопостачання за територіальністю районування, не можна не зупинитися на більш детальному описі м.Києва. Територія м.Києва за своїми розмірами не поступається деяким районам Київської області, межує з Києво-Святошинським, Вишгородським, Броварським, Бориспільським, Обухівським районами за адміністративним поділом. Як згадується, Київська область перебуває з точки зору геологічної будови і тектонічного районування в зоні зчленування Українського Кристалічного Щита та Дніпровсько-Донецької Западини, чим і зумовлена складність гідрогеологічних умов (залягання водоносних горизонтів) і відповідно труднощі з буріння свердловин на воду. Усе це найбільш яскраво проявилося в межах м.Києва, а зважаючи на його розташування на берегах Дніпра (низьке лівобережжя і правий високий корінний) при організації буріння свердловин на воду необхідно приділяти увагу більш детальному збору вихідних даних при складанні конструкції свердловин після вибору водоносного горизонту. При описі підземних вод і методів їхньої експлуатації в м.Києві зупинимося детальніше, тим більше все, що ми спробуємо донести до відвідувача сайту, характерне і має місце в межах районів Київської області, що межують з м.Києвом.
Згідно з критеріями вибору водоносного горизонту в межах території м.Києва та Київської обл., тобто прилеглих районів (Києво-Святошинський, Вишгородський, Броварський, Обухівський, Бориспільський), залягають водоносні горизонти, гідні уваги до експлуатації для госп.питного водопостачання, так і горизонти, придатні лише для технічного водозабезпечення. Також водоносні горизонти в м.Києві змінюються за кількістю можливого водовідбору (дебітом), незважаючи на можливість пробурити свердловину на воду із застосуванням методів для підвищення водовіддачі пласта. Нижче ми постараємося навести приклади конструкцій свердловин на воду у 2 чи 3 колони з затрубною цементацією на Юрський чи Сеноманський водоносні горизонти для підприємств із великими потребами (до 50 м3/год) у воді питних стандартів, а також свердловин для технічних цілей.
У м.Києві згідно з детальною розвідкою для підрахунку запасів підземних вод можливий водовідбір до 700 000 м3/добу з водоносних горизонтів Сеноманського, Верхньо-Юрського та Середньо-Юрського (байоський ярус). Водоносні горизонти Полтавсько-Харківських відкладів у межах правого берега мають локальне поширення і характеризуються малими дебітами та практично використовуються рідко. Винятки становлять малобюджетні замовники - СТО, автомийки, дачі (Нивки), приватний сектор Біличі, Коцюбинське, Петропавлівська та Софіївська Борщагівка. Глибина свердловин 30-50 м, води мають підвищений вміст заліза та малодебітність. На лівобережжі ці горизонти розмиті та заміщені перевідкладеними алювіальними відкладами Дніпра, що залягають прямо на бучацьких пісках, водотрив при класичному розрізі Київські мергелі також розмитий і лише з'являється локально при бурінні свердловин на воду вже в Броварському районі (Рожни, Бровари, Княжичі, і далі в бік Чернігова). Деякі буровики плутають через незнання розрізу та основ гідрогеології при бурінні свердловин на воду на бучацький горизонт сірі глини четвертинного віку з мергелями, недобурюють свердловини, монтуючи фільтри в зоні пісків з підвищеним вмістом заліза. Приклад: Ялинка - біля Княжичів - свердловина на БУЧАК - 80 м (нормальна вода), 56-60 м - із залізом і з запахом сірководню. У самому Києві на лівобережжі до водотриву над Сеноманським горизонтом, буріння свердловин на який з гарантією якості можливе лише при 2-колонній конструкції свердловин, представленому малопотужними прошарками чорних канівських глин і білої щільної писальної крейди, лежить піщано-глиниста товща, водонасичена фільтрованою дніпровською водою неважливої якості. Свердловини, пробурені на цей інтервал, годяться для технічних цілей. Свердловини з великими дебітами до 25-40 м3/год глибиною до 50 м. на четвертинно-бучацький горизонт використовуються в м.Києві цілою низкою підприємств (промзона Видубичі, Столичне шосе, ЗБВ заводи на Оболоні та Дарниці та ін.) Бучацький горизонт на правому березі м.Києва поводиться в багатьох місцях непередбачувано - часто замість пісків присутні монолітні безводні піщаники чи алеврити, водовмісна товща пісків настільки малопотужна, що нікуди ставити фільтри, та ін. негативні моменти, що не приваблюють бурові організації. Приклад: на Петропавлівській Борщагівці неможливо пробурити свердловину на Сеноман буровою установкою УРБ 2.5 через зцементований піщаник у БУЧАКУ потужністю до 30 м. І не на кожній приватній ділянці можна розмістити більш серйозну техніку УРБ-3АМ чи 1БА-15В.
Сеноманський горизонт у межах м.Києва поширений повсюдно, містить води, придатні для питних потреб, досить водовмісний. При бурінні свердловин на сеноман без відступу від технологій у м.Києві та Київській області (прилеглі райони) можна в кінцевому результаті отримати водозабір підземних вод довговічний, з водою прийнятної якості, що дозволить розв'язати проблеми автономного водопостачання. Залежно від розташування свердловин за районами Києва їхні глибини змінюються значно, також залежно від розрізу водовмісних порід у деяких місцях при бурінні виникають серйозні перешкоди. Це так зване «повне поглинання», пучення крейдового верхнього водотриву та ін. Також при бурінні свердловини на сеноманський водоносний горизонт у Києві необхідно приділити особливу увагу конструкції свердловини, не захоплюватися мінімальними діаметрами і не йти на буріння свердловин «потайки» при дуже низьких статичних рівнях. Можна зробити свердловину і не підняти воду навіть за її наявності!!! Також при спробах пробурити свердловину на сеноман у м.Києві треба пам'ятати про його підступну поведінку, а саме: Буровики з досвідом пам'ятають 1986 рік. При ліквідації Чорнобильських наслідків було прийнято рішення бурити свердловини для пиття по місту, бо Дніпровський водозабір вимагав додаткової водопідготовки його води. У той час половину свердловин на сеноман приїжджі буровики зі Львова, Полтави запороли і поховали в них не одну сотню метрів інструменту, поки не зрозуміли, як поводиться Сеноман у м.Києві. У будь-якому разі при бурінні свердловини на воду в м.Києві та Київській області на сеноманський водоносний горизонт необхідне застосування двоколонної, а в деяких випадках і триколонної конструкції свердловини з цементацією затрубного простору. Нижче наводимо типовий розріз на лівому березі:
http://gsbk-burenie.com.ua/berezniaki-burenie.pdf
Конструкції:
http://gsbk-burenie.com.ua/gatne-burenie.pdf
http://gsbk-burenie.com.ua/tarasovka-burenie.pdf
http://gsbk-burenie.com.ua/chertoroi-burenie.pdf
Також наводяться конструкції свердловин високодебітних. Як підкреслюється на нашому сайті - уся інформація достовірна, напрацьована за роки в цій професії - буріння свердловин на воду. Відповідно для прикладу показуємо свердловини в м.Києві на сеноманський горизонт (за глибинами), реальність яких гарантована на 100%: Столичне шосе АРТМОЛ - 78 м, острів Водників - 68 м, Конча-Заспа Башта - 82 м, Печерськ - 140 м, Поділ Нижній Вал - 102 м, Труханів о-в - 84 м, Оболонь - 80 м, вул.Автозаводська - 102 м, Пуща Водиця - 135 м, Окружна АШАН - 140 м, вул.Зодчих - 150 м, вул.Радищева - 170 м, Червонозоряний проспект Совські ставки - 128 м, Осокорки - 84-75 м. Дебіти свердловин, пробурених на нього, залежно від потреби становлять - 3-20 м3/год, якість води не вимагає водопідготовки за умови - правильної конструкції та грамотного виконання бурових робіт, а також експлуатації без порушень. /У м.Києві пробурено понад 150 свердловин на сеноманський горизонт для потреб населення в питній воді - БЮВЕТИ, 30% з них практично не працюють, то їх хлорують, то ремонтують – усе це пов'язано з нерівномірною роботою свердловин за часом і з малим водовідбором, що тягне розвиток застійних явищ у свердловині. Відповідно все це відбивається на якості води. Сеноманський водоносний горизонт залишається найзатребуванішим у м.Києві для приватних забудовників на околицях міста, у межах Осокорків, Русанівських Садів через відносну дешевизну кінцевої вартості продукту - води, якість якої при дотриманні певних умов (без відступу від технології) задовольнятиме споживача без застосування системи водопідготовки.
Юрський водоносний горизонт на території м.Києва має повсюдне поширення. Представлений він верхньоюрськими відкладами (Оксфорд-Келовейський ярус) і середньоюрськими - Байоським ярусом. Горизонт досить високодебітний, якість води відповідає питним світовим стандартам. Практично більшість підприємств споживають для своїх технологічних потреб води юрського горизонту при автономному водопостачанні, маючи на своєму балансі пробурені свердловини. Буріння свердловин на юрський горизонт у Києві та Київській області можливе лише при бездоганному дотриманні технологічного процесу - /………./. Це зумовлено його глибинами залягання, наявністю вище по розрізу водоносних горизонтів, які необхідно не просто перекрити у 3 колони обсадних труб, але й забезпечити надійну ізоляцію - що досягається затрубною цементацією. Найбільш повно конструкції свердловин на юрський водоносний горизонт наведено (див.Артезіанські свердловини). Свердловини, що його експлуатують на описуваній території, мають такі глибини: Лівобережжя Києва - 180-330 м, правий берег - 300-380 м. У деяких ділянках горизонт залягає на тріасових глинах червоно-бурих відтінків, у деяких випадках за їхньої відсутності на пермських водоносних пісках. Іноді це зумовлює незначну підвищену мінералізацію, завдяки чому в Києві випускається столова вода «ОБОЛОНСЬКА». ГорВОДОКАНАЛ забезпечує водою мешканців столиці в основному з Дніпровського водозабору (м.Вишгород) і Деснянського - район Троєщини, але поряд з ними АРТЕЗІАНСЬКІ МЕРЕЖІ мають на своєму балансі не одну сотню водозабірних свердловин. Більшість із них пробурити довелося на ЮРСЬКИЙ і СЕНОМАНСЬКИЙ горизонти за схемою «кущове розміщення» з метою економії земельних ресурсів Києва. На сьогодні триває буріння нових свердловин на воду в Києві та його околицях, і вся відповідальність за їхню експлуатацію лягає на їхніх власників. Поряд з цим велика кількість свердловин була ліквідована (затампонована) на території підприємств, що припинили діяльність повністю чи частково, наприклад такі як “Арсенал”, “Більшовик”, “Вулкан” та ін. Ці свердловини використовувалися не лише для підприємств, але й частково для потреб міста. На жаль, є велика кількість свердловин просто покинутих - вони є джерелом можливого зараження і забруднення водоносних горизонтів.
На завершення можна зробити висновок, що в м.Києві та Київській області (прилеглі райони) відносно стабільна ситуація з підземними водами, буріння свердловин можливе для будь-яких цілей. При виборі водоносних горизонтів є велика можливість отримати водозабір зі свердловин якісний і довговічний за умови (див.Вибір підрядника).