Вишгородський район межує з Бородянським і на правому березі Дніпра (корінний берег) має схожу з ним геологічну будову і, відповідно, водоносні горизонти; лівий же берег (надзаплавна тераса р. Дніпра та р. Десни) має зовсім інші особливості та умови для бурових робіт свердловин на воду. Населені пункти правобережжя:
- Катюжанка
- Димер
- Демидів
- Козаровичі
- Лютіж
- Старі Петрівці
- Нові Петрівці
- м. Вишгород
у своїй геологічній будові мають водоносні горизонти переважно Бучацький та Сеноманський, які змінюють глибину залягання в північному напрямку зі 120-105 м у Нових Петрівцях до 50 м у Демидові та 70 м у Катюжанці (Бучак), а також зі 170-190 м до 100 та 130 м – Сеноман по цій самій лінії.
У навколишніх селах вони поводяться так само, маючи тенденцію незначно змінюватися за глибинами:
- Гаврилівка
- Синяк
- Красне
- Глібівка
- Ясногородка
- Сухолуччя
практично не відрізняються за водоносними горизонтами від інших, щоправда, іноді у Федорівці, Любимівці, Рихті та інших селах при наближенні до Здвижу та Тетерева спостерігається відсутність у покрівлі Бучака водотривів, і він тут практично безнапірний. Це ускладнює процес буріння й потребує додаткових витрат на застосування бентоніту чи цементу для глинизації стовбура свердловини під час проходки цих інтервалів. За таких умов іноді доводиться користуватися кондукторами-напрямними трубами і, відповідно, збільшувати колону обсадних труб, що впливає на ціну погонного метра та вартість свердловини на воду в цілому. Полтавський горизонт практично тут відсутній, його наявність локальна в деяких найбільш піднесених ділянках (Тарасівщина, Нові Петрівці, м. Вишгород) не дає можливості віднести його до надійних горизонтів та до довготривалих джерел водопостачання. Зважаючи на низькі статичні рівні Бучака – у Петрівцях до 70 м, тут можлива також агресивна поведінка полтавського горизонту (вплив на цілісність конструкції свердловини, що проходить на Бучак). Рекомендуємо під час вибору матеріалу зупинятися на товстостінній трубі НПВХ як найбільш жорсткій, або металі.
Вишгородський район, як і Обухівський (з населеними пунктами Підгірці, Романків, Козин, П'ятихатки, Українка, Рудики) і м. Київ, своїми територіями частково охоплює правий та лівий береги р. Дніпро, які навіть суто візуально відрізняються один від одного. Ці зміни з наукового погляду вивчає наука геоморфологія, для відвідувача сайту достатньо інформації (див. Колодязь чи свердловина?), що 60-80 000 років тому правий берег перебував за 180-200 км східніше Києва, і вся ця територія являє собою перевідкладені осадові утворення алювіального генезису (походження). Відповідно, усі відклади, характерні для правого берега (четвертинні, полтавські, харківські та ін.) за цей час знесено та перевідкладено вздовж усієї долини Пра-Дніпра вниз за течією до Чорного моря, яке в цьому випадку відіграє роль базису ерозії.
На підставі вищесказаного в будові лівобережної частини Вишгородського району відбулися зміни, що впливають на поведінку водоносних горизонтів, які експлуатуються свердловинами населенням Осещини, Хотянівки, Нижньої та Верхньої Дубечні, Новосілок, Лебедівки, Ровжів. Також це проявляється в Зазим'ї, Погребах, Пуховці, Літках, що належать до Броварського району, та в межах прибережної зони м. Києва – Троєщина, Русанівські сади, Гідропарк та Труханів острів, Русанівка, Березняки, Позняки та Осокорки аж до 5-го шлюзу. Також ці процеси позначилися у Вишеньках, Гнідині та Нижніх Бортничах. Процеси негативні — вони позбавили водоносні горизонти захисту у вигляді водотривів, перемішали породи та перевідклали їх, як торт "Наполеон", з піщано-мулисто-глинистих утворень. Тому тут відсутня Полтава, Бучацький горизонт має у своєму складі просто фільтровану дніпровську воду й пов'язаний з поверхневими водотоками, що в межах такого мегаполіса, як Київ, з усіма «техногенними принадами урбанізації» у вигляді забруднень не годиться для питних потреб. Його використовують свердловинами, прибирають залізо, нітрати тощо фільтрами та водопідготовкою, оскільки це найбільш доступно за ціною. Варіант буріння свердловин на Сеноманський водоносний горизонт у цій частині Вишгородського району — найбільш правильне рішення за умови (див. Чому не можна бурити свердловину з відступом від технологій), бо саме тут можна пробурити свердловину на Сеноман та отримати якість води середню між залізистим Бучаком, болотом і Бортницькими відстоями фільтратів. До речі, саме в цьому регіоні можна спостерігати самовиливні артезіанські свердловини (у Лебедівці за дамбою біля обвідного каналу бучацькі свердловини мають статику +- 1.0 м над поверхнею землі, що свідчить про прямий гідравлічний зв'язок з водами Київського моря. Про якість води робіть висновки: до зазначених раніше проблем сміливо можна розраховувати на цезій, радіоактивний йод та інші наслідки Чорнобиля.