Якщо ви хочете дізнатися відповідь на це питання у вигляді рекомендацій, коли є кілька варіантів, або однозначної думки щодо буріння свердловини на ділянці, необхідно повідомити координати населеного пункту (район, село чи смт тощо).
Наші фахівці зможуть проконсультувати вас або скласти ТЕО (техніко-економічне обґрунтування) схеми водопостачання з підземних вод як найбільш оптимальне для вашого регіону.
Ці рекомендації будуть розроблені на підставі досвіду робіт (див.Чому ми), знань гідрогеологічного районування, бази архівних даних за власними роботами, унаслідок істинності чого ми будемо впевнені на всі 100 %.
Ми не ставимо під сумнів інформацію, що надходить з інших джерел, але завжди намагаємося перевірити її перед початком буріння свердловин на воду, особливо якщо передбачається будівництво серйозної водозабірної свердловини (артезіанської промислової) з великим дебітом і конструкцією в кілька колон (понад 3).
Чому не можна вірити словам «сусідів» та іншим некомпетентним джерелам
Приклад: до нас звернувся замовник і попросив пробурити свердловину глибиною 45.0 м. в одному з населених пунктів Київської області. Глибину він обґрунтував двома критеріями - у сусіда нібито свердловина 44.0 м. і грошей у нього вистачає лише на 45.0 м. виходячи з розцінки за 1 п/м. За досвідом робіт буріння та здавання в експлуатацію свердловин у цьому населеному пункті всі свердловини мали глибину не менше 60.0 м. (60.0-75.0 м.) залежно від абсолютних відміток поверхні землі. Ми довго намагалися довести нашу інформацію, але нам не вдалося, і довелося підписати договір та приступити до буріння свердловини на глибину 45.0 м. При цьому, зважаючи на віддаленість об'єкта від бази, матеріал у вигляді труб був завезений на свердловину глибиною до 80.0 м. У процесі бурових робіт (проходки стовбура свердловини) наше припущення виявилося вірним – до 44.5 м. у розрізі були щільні глини і лише з 46.0 м до 65.0 м почалися водоносні піски хорошої фракції (середньо- та крупнозернисті) з хорошими коефіцієнтами водовіддачі. Ми здали свердловину глибиною 65.0 м. з достатнім дебітом, довівши замовникові свою правоту. При цьому з'ясувалося, що в сусіда дійсно свердловина глибиною 45.0 м., але пропрацювала вона буквально 3 дні, після чого «замулилася» і замість води жене пісок, у зв'язку з чим не працює, а її господар уже рік бігає за тими буровиками, які, виявляється, бурили її ручним способом за допомогою МГБ (малогабаритної установки). Її потужності не вистачило виконати нормальну свердловину - стовбур обвалило під час посадки фільтрової колони в інтервалі 45.0 м. при пробуреному стовбурі 60.0 м., і без потужної лебідки вони не змогли витягнути труби та перебурити свердловину, сподіваючись отримати воду з 1.5 м. глинистих дрібних пісків. На жаль, результат інший – зайвий доказ того, що бурити потрібно правильно від початку і до забою.
Чому необхідно знати детальну ситуацію поведінки підземних вод (водоносних горизонтів) та їхній стан на сьогодні
Приклад: як приклад розглядається буріння свердловин у межах м.Буча Київської області (район ТЦ «Модуль») на водоносні горизонти Полтавських і Бучацьких відкладів (Бучацький горизонт отримав свою назву за с.Бучак вище Канева там, де він виходить на поверхню). Ці водоносні горизонти розглядаються як найближчі до поверхні та найбільш затребувані для їхньої експлуатації побутовими свердловинами, як найдешевшими в якості альтернативи колодязям (Колодязь чи свердловина?).
Полтавський горизонт у цьому місці залягає до глибин 26.0-38.0 м., потужність водовмісних пісків (тонко- та дрібнозернистих глинистих) становить 8.0-12.0 м. Коефіцієнти водовіддачі слабкі, запаси води горизонту виснажуються за рахунок дренування в р.Рокач і р.Бучанка системи р.Ірпінь і не поповнюються. Горизонт не має області живлення!!! Нами було пробурено свердловину глибиною 32.0 м. стандартної конструкції в одну колону з 3 метрами фільтрів діаметром 125 мм. пластиковою трубою в 2008 році. Після буріння вона була обладнана насосом SPERONI SPM-50-10 при його завантаженні на 18.0 м. свердловина працювала чудово з дебітом 3.0 м3/год і нарікань з боку власника не було до 2012 року, коли він звернув увагу, що свердловина працює «на притоці», тобто чути з поверхні звук роботи насоса, і попросив виконати дозавантаження насоса. Насос був перемонтований на глибину 26.0 м. із запасом, але вже у 2015 році його довелося завантажувати на 29.0 м. і «придавлювати» засувкою на дебіт 2.0 м3/год, бо нижче опускати було не можна (заборонено розміщення насоса в зоні фільтрів задля уникнення виходу свердловини з ладу). Спочатку ми грішили на кольматацію (глинізацію та заростання) робочої частини фільтрів глинистими частинками, які містяться по всій товщі горизонту в незначних кількостях, але, виконавши аналіз діяльності інших свердловин, пробурених на полтаву (глибиною 28.0-36.0 м.) в окрузі - околицях, переконалися, що вся проблема в зниженні рівнів води в самому горизонті. І на сьогодні висновок однозначний: на полтавський горизонт у м.БУЧА Київської обл. в р-ні ТЦ "МОДУЛЬ" не можна бурити свердловини з метою довгострокової експлуатації!!! У крайньому разі (тимчасове водопостачання, будинок «на продаж» тощо) можна піти на буріння свердловини на цей горизонт за умови виконання змін конструкції свердловини, що застосовуються в межах наявності «слабких» водоносних горизонтів. Це може несуттєво продовжити термін експлуатації такої свердловини - Полтавський горизонт, глибина 28.0-36.0 м., але гарантій за часом на 100% ніхто не дасть.
Бучацький горизонт у цьому досліджуваному для прикладу районі має повсюдне поширення, може бути рекомендований для експлуатації методом буріння свердловин на воду. Горизонт має набагато кращі характеристики порівняно з Полтавським. Про це свідчать дані характеристик за більшістю свердловин (за винятком деяких аномальних районів на початку м.Буча - вул.Інститутська - Бучанське шосе - м.Гостомель - узбережжя р.Рокач). Тут при бурінні свердловин на Бучацький горизонт виникають серйозні перешкоди (на підставі власного негативного досвіду) для виконання повноцінного якісного водозабору - наявність потужних масивів окварцьованого піщанику. Глибини свердловин змінюються в межах 60.0-80.0 м. Потужність водовмісних пісків – до 25.0 метрів. Піски середньо- та дрібнозернисті, у підошві та покрівлі горизонту глинисті. Дебіти свердловин на Бучацький горизонт становлять 3.0-20.0 м3/год залежно від їхніх конструкцій. За деякими свердловинами спостерігається різка зміна якості води /підвищений вміст заліза/ при розміщенні фільтрів в інтервалах дрібнозернистих і глинистих пісків. Рівні у свердловинах високі, при виконанні свердловин без відступу від технології є гарантії їхньої експлуатації до 20-30 років, зважаючи на застосування сучасних матеріалів - пластик, НПВХ, поліпропілен та ін.
У цьому регіоні присутній також водоносний горизонт – Сеноманський, але свердловини на нього у 2 чи 3 колони - досить дороге задоволення (див.Артсвердловини), маємо можливість зацікавлених відвідувачів сайту проконсультувати з усіх питань, пов'язаних з їхньою експлуатацією, індивідуально.
На прикладі цього опису підземних вод (свердловин на них) у конкретному регіоні - м.Буча Київської обл., володіючи архівними даними, знаннями та досвідом виконання робіт, можемо практично в будь-якому населеному пункті Київської області (див.Районування територіальної діяльності) підказати ймовірному клієнту - замовнику найбільш правильне рішення щодо вибору водоносного горизонту, конструкції свердловин та їхнього облаштування насосним обладнанням, відповівши на питання: "Яку свердловину бурити?"
Звертайтеся, якщо свердловину збираєтеся бурити вперше, проконсультуємо! Допоможемо! Виконаємо роботу "під ключ" на належному рівні (див.Чому ми). Телефонуйте: , .