Основними критеріями при виборі водоносного горизонту для буріння на нього свердловини є:
1. Якість води
Якість води, тобто її хімічний склад і бактеріологічні показники, тягнуть за собою застосування очисних споруд при невідповідності показників ДСТУ «Вода питна» у межах Київської області.
2. Кількість води (дебіт свердловини)
Вивчаючи гідрогеологічну ситуацію ділянки робіт, прогнозується виснаження підземних вод із часом. Рівні підземних вод за деякими горизонтами на околицях м.Києва у зв'язку з експлуатацією різко впали останнім часом, а в деяких ділянках горизонти безводні. Відповідно, дебіт свердловини залежить від її глибини і конструкції. Важливо знати, що за наявності в межах ділянки робіт кількох водоносних горизонтів перевага надається в першу чергу захищеному від поверхневих забруднень верхнім водотривом! Наприклад, регіональним водотривом Бучацького горизонту в межах правого берега є київські глини (Р2КV).
3. Наявність області живлення
Водоносний горизонт повинен мати область живлення і не зазнавати жорстокого виснаження своїх запасів.
Приклад 1: Верховодка (підземні води, що залягають поблизу поверхні землі) пішла з колодязів у Бородянському, Києво-Святошинському, а також Макарівському районах у межах вододілів.
Приклад 2: Полтавський водоносний горизонт у певних районах різко скоротив свої запаси за останні 5–10 років.
Увага! Ці водоносні горизонти не мають областей живлення, а лише виснажуються, вони безповоротно втрачені для майбутніх поколінь! У межах Київської області в деяких районах можливі аномальні явища, пов'язані з відсутністю підземних вод. Прикро купити ділянку, почати будівництво заміського будинку і отримати проблему, пов'язану з водою (погана якість) чи її відсутністю.
Як же правильно визначитися з вибором водоносного горизонту для водопостачання з підземних вод для господарсько-питного в Києві та Київській області? Якому горизонту віддати перевагу?
Якою гідротехнічною спорудою (свердловиною чи колодязем) можна розв'язати проблему водопостачання?
Як уже згадувалося вище (Про підземні води) у межах Київської області мають поширення кілька водоносних горизонтів. І вони в багатьох місцях поводяться по-різному, що прямо пов'язано з геологічною будовою території (відповідно із заляганням чи відсутністю водовмісних порід і водотривких порід).
Нижче наводиться типовий геологічний розріз з конструкцією свердловини на Бучацький водоносний горизонт з теоретичним розташуванням свердловини чи об'єкта водопостачання в межах правого корінного берега.
На прикладі цього розрізу можна спробувати відповісти на питання про вибір горизонту.
Однозначно на першому місці за основними критеріями буде Бучацький горизонт (Р2 вс), незважаючи на те, що в розрізі присутні води Полтавського горизонту N, pt (потужність горизонту до 8.0 м) і Четвертинний горизонт Q з пісками потужністю до 5.0 м.
Чому ж така думка? Полтавський горизонт представлений дрібнозернистими і тонкозернистими глинистими пісками з коефіцієнтами водовіддачі 0,01 - 0,005 м2/сек. Для отримання 3.0 - 4.0 м3 води на годину, що є середнім дебітом для нормальної побутової свердловини, необхідна конструкція свердловини з 6-9 фільтрів і обсадними трубами діаметра 140-160 мм. Також необхідне буріння стовбура свердловини діаметром не менше 345 мм. для виконання гравійної обсипки навколо робочої частини фільтрів не менше 3-5 см. на сторону, що дасть можливість підвищити водовіддачу пласта і унеможливити піскування свердловини.
Також при низьких статичних рівнях цього горизонту можливо доведеться застосувати зміни конструкції свердловини для її гарантійної роботи на більш тривалий термін. Ці зміни - авторські рішення ПП "ГідроСпецБур". Ці методи розголошуються і застосовуються лише для наших клієнтів і замовників.
Це необхідно виконувати з причини відсутності області живлення цього горизонту, як згадувалося вище, що підтверджують дані розрізу (горизонт "перекритий" зверху суглинками і глинами, через які неможливе поповнення запасів води). З цієї ж причини - відсутність поповнення "свіжими" водами якість води по залізу Fe+2, Fe+3 залишає бажати кращого.
Четвертинний водоносний горизонт через його малу потужність до 5.0 м. взагалі не може бути рекомендований до експлуатації свердловиною - ніде ставити фільтри за технологією буріння свердловин на воду.
У крайньому разі можна спробувати "взяти" воду методом шахтного колодязя, але знову ж таки не можна гарантувати тривалу експлуатацію його через перекриття зверху суглинками потужністю до 15.0 м., у зв'язку з чим відсутнє його поповнення. Вочевидь на цьому розрізі (а також практично в багатьох місцях правого берега в Київській області) водонос у четвертинних відкладах приурочений до лінзи флювіогляціальних пісків (водно-льодовикових), закритих водотривкими породами 20 000 років тому в період Дніпровського зледеніння. Він також не має підживлення, а лише "розвантажується" колодязями і джерелами по балках і ярах на схилах річкових долин, підживлюючи такі річки як Тетерів, Ірпінь, Здвиж, Стугна та ін.
Детальніше про переваги свердловин над колодязями читайте тут: Свердловина чи колодязь?
Таким чином, ми, вивчивши теоретично район робіт, підходимо до Бучацького горизонту Р вс.
1. Потужність горизонту: 20.0 м.
2. Піски - різнозернисті з хорошими коефіцієнтами фільтрації і водоносами.
3. Високі статичні рівні (30 м. від поверхні при глибині ~90.0 м.)
4. Горизонт має області живлення, водовмісний, підживлюється водами долини р.Дніпро, поширений до північних околиць Чернігівської області (м.Прилуки - глибина свердловин, що його експлуатують, до 220.0 м.) - захід до м.Макарів - північ до м.Чорнобиль - південь до м.Миронівка.
Виходячи з виконаної роботи з аналізу гідрогеологічної ситуації району, його геологічної будови та інших факторів, можна зробити висновок:
Для водопостачання об'єкта обирається водний горизонт Бучацький з дебітом до 10.0 м3/год з гарантією експлуатації свердловини на весь амортизаційний термін до 25 років.
На цьому прикладі ми показуємо, як правильно обрати джерело водопостачання з підземних вод у межах Київської області. За цією схемою і виконуються аналогічні роботи в будь-якому районі за умови грамотного, професійного підходу до водозаборів підземних вод (див.Чому ми, див.Вибір підрядника).